Великобританія
Держава на північному заході Європи. Складається з острова Великобританія, на якому розташовані Англія, Шотландія й Уельс, і Північної Ірландії, яка займає частину острова Ірландія. Острів Мен та Нормандські острови є домініонами Сполученого Королівства, але не входять до його складу. Площа країни - 244 111 км2.
На території Англії містяться Пен-нінські гори (на півночі регіону) з найвищою їх точкою - горою Скейфел-Пайк (978 м). В Пеннінах розташований і мальовничий Озерний край. На південь від Пеннінських гір і на схід від Уельсу простягається велика рівнина, яка займає більшу частину Центральної та Південної Англії. На крайньому півдні розташовані Дартмурські пагорби (близько 610 м над рівнем моря). Головні ріки -Темза, Северн, Тайн, Мерсі.
Територію Шотландії, в основному зайняту горами, можна у свою чергу розподілити на три регіони. Хайлендс на півночі, Сентрал Лоулендс у центрі та Сазен Аплендс на півдні. Перший регіон займає понад половину території Шотландії. Це найгористіша частина Британських островів, у багатьох місцях порізана вузькими озерами. У Грампіанських горах цього регіону знаходиться найвища точка Шотландії і всього Сполученого Королівства - гора Бен-Невіс (1343 м). Центральний регіон більш-менш рівнинний з невеличкими пагорбами. І хоч він займає лише десяту частину території Шотландії, більшість населення зосереджена саме тут. І найпівденніший регіон - вересове нагір'я, значно нижче, ніж Хайлендс. Головні ріки Шотландії - Клайд, Тей, Форс, Твід, Ді та Спей. Серед численних озер особливо виділяються Лох-Несс, Лох-Тей та Лох-Кетрін.
Уельс так само, як і Шотландія - гірський регіон, однак гори тут не такі високі. Головне гірське пасмо - Кембрійські гори в центрі Уельсу, масив Сноудон (висотою до 1085 м) розташований на північному заході. Головні ріки Уельсу - Ді, Уск, Тейфі. Найбільше озеро - Бала.
Більшу частину території Північної Ірландії займає рівнина, в центрі якої розташоване озеро Лох-Ні (близько 390 км2) - найбільше озеро Британських островів. Гори знаходяться на північному заході (гори Сперін), на північно-східному узбережжі (нагір'я Антрім) та гори Мурн на південному сході регіону, в них розташована і найвища точка Північної Ірландії Слів-Донард (852 м). Головні ріки регіону - Фойл, Верхній Бан та Нижній Бан.
Населення Сполученого Королівства (за оцінкою на 1998 рік) становить приблизно 58 970 100 чоловік, середня густота населення близько 241 чоловік на км2. Етнічні групи: англійці - 81,5%, шотландці — 9,6%, ірландці - 2,4%, уельсці -1,9 %, ольстерці — 1,8 %, індійці, пакистанці, китайці, араби, африканці. Мова: англійська (державна). Віросповідання: англікани - 47 %, католики -16 %, мусульмани - 2 %, методисти, баптисти, іудеї, індуїсти, сикхи. Столиця - Лондон. Найбільші міста: Лондон (7 335 000 чоловік), Манчестер (2 277 000 чоловік), Бірмінгем (935 000 чоловік), Глазго (654 500 чоловік), Шеффілд (500 500 чоловік), Ліверпуль (450 000 чоловік), Единбург (421 000 чоловік), Белфаст (280 000 чоловік), Кардіф (272 000 чоловік). Державний устрій - конституційна монархія. Глава держави - королева Єлизавета II (при владі з 6 лютого 1952 року). Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця -фунт стерлінгів. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 74 роки - чоловіки, 79 років - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 12,0. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 10,7.
У 47 році н. є. Британія увійшла до складу Римської імперії і перебувала там до 410 року, коли римлян витіснили кельти, сакси та інші племена. У 1066 році дрібні королівства Великобританії були завойовані норманським полководцем Вільгельмом і об'єднані в єдину державу. У 1215 році король Іоанн Безземельний підписав гарантію прав, яка передбачала верховенство Закону «Магна Карта»(документ до цього часу є однією з основних частин конституції країни). У 1338 році Англія вступила у війну з Францією, яка тривала понад сто років (до 1453 року). Майже одразу після її закінчення спалахнула війна за англійський трон (Війна Троянд), яка закінчилася 1485 року перемогою династії Тюдорів. Під час
правління королеви Єлизавети І Англія перетворилася на велику морську державу і здобула численні й великі колонії на кількох континентах. У 1603 році, коли шотландський король Яків VI був коронований на англійський престол як король Яків І, Шотландія й Англія фактично об'єдналися в одну державу. Одначе королівство Великобританії було проголошене після підписання акту про об'єднання у 1707 році, з того ж часу Лондон став столицею єдиної держави. У 1642-1649 роках конфлікт між королівським домом Стюартів і парламентом Призвів до кривавої громадянської війни, внаслідок якої була проголошена республіка на чолі з Олівером Кромвелем. Монархія невдовзі була реставрована, однак права короля були значно урізані і фактично повнота влади належала парламентові. В кінці XVIII століття Великобританія втратила 13 американських колоній, але значно зміцнила свої позиції в Канаді та Індії. У 1801 році до королівства була приєднана Ірландія. У 1815 році Великобританія відіграла досить значну роль у розгромі наполеонівської армії, що зміцнило її позиції як однієї з найважливіших європейських держав. Після цього країна ціле століття жила в мирі, розширюючи свої колоніальні володіння, які особливо зросли під час правління королеви Вікторії (1837-1901). Після Першої світової війни Великобританія перебувала у тяжкому економічному становищі, що певною мірою було на користь ірландському визвольному рухові, і в 1921 році Ірландія проголосила незалежність. Після Другої світової війни загострилися національні проблеми в Шотландії та Північній Ірландії. Особливо драматичного характеру набули події в Північній Ірландії, де з 1969 року фактично велася війна. У серпні 1994 року Ірландська республіканська армія (ІРА) оголосила про одностороннє припинення вогню, і мирний процес, який розпочався на початку 90-х років між урядами Великобританії та Ірландії, пішов набагато швидше. Але незадоволені ходом процесу переговорів бойовики ІРА на початку 1996 року відновили терористичну діяльність. Між Англією та Ірландією була досягнута домовленість про врегулювання суперечностей мирними політичними засобами.
Великобританія - член ООН та всіх спеціалізованих агенцій цієї організації, НАТО, ОБСЄ, ЄС, Організації економічного співробітництва й розвитку, Британської Співдружності націй.
Клімат країни міняється в залежності від регіону. В Англії клімат м'який завдяки відносній теплоті морів, які омивають її. Середньорічна температура становить близько +11 °С на півдні і близько +9 °С на північному сході. Середня температура липня в Лондоні - близько +18 °С, середня температура січня - близько +4,5 °С. Середньорічна норма опадів (найсильніші дощі йдуть у жовтні) становить близько 760 мм. Шотландія - найхо-лодніший регіон Великобританії, хоча в цілому клімат там доволі м'який. Середня січнева температура становить близько +3 °С, у горах на півночі часто випадає сніг. Середня липнева температура - близько +15 °С. Найбільша кількість опадів випадає на заході регіону Хайлендс (близько 3810 мм на рік), найменше - в деяких східних регіонах (близько 635 мм на рік). Клімат Уельсу так само, як і клімат Англії, м'який і вологий. Середня січнева температура становить близько +5,5 °С. Середня липнева - близько +15,5 °С, Середньорічна норма опадів дорівнює приблизно 762 мм в центральному прибережному районі і понад 2540 мм у масиві Сноудон. Клімат Північної Ірландії м'який і вологий. Середньорічна температура становить близько +10 °С (близько +14,5 °С у липні і близько +4,5 °С у січні). Кількість опадів на півночі часто перевищує 1016 мм на рік, на півдні ж становить близько 760 мм на рік.
Рослинність Англії доволі бідна, ліси займають менше 4 % території регіону, найчастіше трапляються дуб, береза, сосна. Серед представників фауни - олень, лисиця, кріль, заєць, борсук; серед птахів - куріпка, голуб, ворон та ін. Рептилії, яких на всіх Британських островах усього чотири види, в Англії рідкісні. У річках регіону водяться в основному лосось і форель. У Шотландії ліси більш поширені, хоча в регіоні переважають вересові пустища. В основному в лісах на півдні і сході Хайлендсу ростуть дуб та хвойні дерева (ялина, сосна та модрина). Найпоширеніші в Шотландії олень і косуля, серед дрібних ссавців зустрічаються заєць, кріль, куниця, видра, дикий кіт. Велика кількість куріпок та диких качок. У річках та озерах Шотландії багато лосося й форелі. У прибережних водах ловляться тріска, оселедець, пікша. В Уельсі ліси в основному листяні: ясен, дуб. В гірських районах поширені хвойні дерева. Фауна практично така ж, як і в Англії, за винятком чорного тхора і лісової куниці, які в Англії не воляткгя Великобританія дуже багата на визначні місця й пам'ятки. У Північній Ірландії це «Дорога Велетнів» - скельне утворення на північному узбережжі, яке складається з кількох тисяч багатогранних базальтових колон до 6 м заввишки. Згідно з легендою ця споруда була збудована велетнями як частина дороги з Ірландії в Шотландію. У Белфасті: будівля муніципалітету; протестантський собор св. Анни; Музей Ольстеру. У місті Інвернес (Шотландія): замок XII століття; залишки форту IV століття; неподалік знаходиться знамените озеро Лох-Несс, в якому нібито живе чудовисько з ласкавим іменем Нессі. У Глазго: собор св. Мунго (1136 - середина XV століття); Музей Глазго; одна з кращих у Британії художніх галерей; Музей Хантеріан; ботанічний сад; зоопарк. В Единбурзі: Единбурзький замок; церква св. Мар-гарити (XI століття); замок Касл-Рок, королівська резиденція в Шотландії палац Холірод; церква св. Жіля (XV століття); будівля шотландського парламенту (1639); дім протестантського реформатора XVI століття Джона Нонса; Національна галерея Шотландії; Національна портретна галерея Шотландії; Королівський музей; Музей сучасної історії; Музей історії Шотландії. В Единбурзі проводиться досить популярний щорічний фестиваль мистецтв. У Кардифі: Замок Кардиф (XI століття); собор Лландаф; церква св. Іоанна Хрестителя (XV століття); Національний музей Уельсу. У Стратфорді (Англія): дім-музей Шекспіра; Королівський шекспірівський театр. Університети в Оксфорді й Кембриджі (одні з найстаріших у Європі) з великою кількістю пам'яток архітектури з XII століття до наших днів. У Лондоні: Британський музей, в якому перебувають всесвітньо знамениті археологічні знахідки, колекції малюнків, монет, медалей, регулярно проводяться спеціалізовані виставки; Музей Вікторії та Аль-берта, який є одним з найцікавіших музеїв прикладного мистецтва з багатющими колекціями предметів практично з усіх країн світу, всіх стилів та епох, національні колекції посткласичної скульптури, фотографії, акварелі; музей природничої історії з прекрасними колекціями тварин, комах, риб, спеціалізована виставка динозаврів; Музей історії Лондона з колекцією експонатів від часів Римської імперії до наших днів; галерея Тейт з найчудовішими колекціями британського та європейського живопису кінця ХІХ-ХХ століть; Національна галерея з зібранням західноєвропейського живопису з XIII по XX століття ; Лондонська в'язниця - дещо моторошний музей жахів середньовіччя з камерами тортур; Музей мадам Тюссо - всесвітньо відомий музей воскових фігур; собор св. Павла (ХУП-ХУНІ століття); Лондонський Тауер - музейний комплекс, в якому, зокрема, зберігаються коштовності Британської корони; Вестмінстерське абатство (XI століття) - місце коронації всіх британських монархів; Вестмін-стерський палац (будівля парламенту, найзнаме-нитішою частиною якого є годинникова вежа з дзвоном «Біг Бен»; Букінгемський палац - королівська резиденція; Трафальгарська площа з колоною Нельсона, зведеною на честь перемоги при Трафальгарі; велика кількість парків, серед яких особливо вирізняється Гайд-Парк з «куточком ораторів», Риджентс-Парк з прекрасним зоопарком, К'ю-Гаднз з оранжереєю, акваріумом та «Домом метеликів», де цілий рік літають тропічні метелики.