РУМУНІЯ
Держава на південному сході Європи. На півночі межує з Україною, на сході - з Молдовою, на півдні - з Болгарією, на південному заході - з Сербією, на заході - з Угорщиною. На південному сході омивається Чорним морем. Площа Румунії близько 237 500 км2. Центральну частину країни займає Трансільванський басейн, майже повністю оточений горами: на півночі і сході - Карпатами; на півдні - Трансільванськими Альпами, де знаходиться найвища точка країни - гора Молдо-веанул (2544 м), на заході - невеликими горами Віхор. Решта території Румунії в основному рівнинна. Найбільші рівнини знаходяться на кордоні з Сербією -долина Тиша; між Трансільванськими Альпами й Болгарією - Валахія; на схід від Карпат - Молдавія і на узбережжі
Чорного моря - Добруджа. Головна ріка Румунії -Дунай, який формує частину кордону з Сербією і майже повністю - кордон з Болгарією, Ріки Му реш, Прут, Олт і Сірет входять у систему Дунаю і є його притоками. У Румунії велика кількість дрібних прісноводних озер, однак найбільші -- солоні озера-лагуни Чорного моря, найбільше з них -озеро Разелм.
Населення країни (за оцінкою на 1998 рік) становить близько 22 395 800 чоловік, середня густота населення близько 94 чоловік на км2. Етнічні групи: румуни - 89,1 %, угорці - 8,9 %, німці -0,4 %, українці, євреї, росіяни, серби, цигани, хорвати, турки, болгари, татари, словаки. Мова: румунська (державна), німецька, угорська, турецька, сербсько-хорватська, ідиш. Віросповідання: румунська православна церква - 70 %, католицька церква - 6 %, протестанти - 6 %, іудеї, мусульмани. Столиця - Бухарест. Найбільші міста: Бухарест (2 090 000 чоловік), Констанца (350 500 чоловік), Яси (343 000 чоловік), Тимішоара (334 000 чоловік), Клуж-Напока (328 000 чоловік), Крайова (303 500 чоловік), Плоєшті (252 000 чоловік). Державний устрій - республіка. Глава держави -президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - лей. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 67 років - чоловіки, 73 роки - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 9,3. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 11,6.
Територія сучасної Румунії у 106 році була завойована римським імператором Траяном і приєднана до Римської імперії як провінція Дакія. Починаючи з III століття, територія Дакії зазнавала постійних набігів сусідніх племен готів, гунів та булгар. У IX столітті Румунія перебувала під владою Болгарії і в ті часи була навернута в православ'я. У XIII столітті утворилися два румунських князівства Валахія і Молдавія, які перебували
у васальній залежності від угорських і польських королів. У 1526 році Угорщина була розбита от-томанськими турками, і Валахія й Молдавія опинилися під владою Оттоманської імперії. Після невдалої спроби визволитися від влади Оттоманської імперії в кінці XVI століття у Валахії й Молдавії була встановлена система правління фанаріотів, де правили греки-господарі, які призначалися турками. У той час державною мовою Румунії стала грецька. В середині XVIII століття внаслідок російсько-турецьких війн вплив Оттоманської імперії значно послабився, і система фанаріотів була ліквідована, Молдавія і Валахія одержали більшу автономію, а Росія стала фактичним сюзереном цих держав. Після поразки Росії у Кримській війні її вплив на Валахію та Молдавію послабився. У 1859 році обидві держави коронували спільного князя, а в 1861 році об'єдналися і були визнані турецьким султаном як автономне князівство Румунія. У 1878 році Румунія проголосила незалежність, а в 1881 році було проголошене королівство Румунія. У 30-ті роки XX століття в Румунії встановився профашистський режим на чолі з Корнеліу Желеа-Код-реану, лідером «Залізної гвардії», а пізніше - з Антонеску. У 1947 році в Румунії була проголошена республіка, 13 квітня 1948 року прийнята нова конституція країни на основі конституції СРСР. Комуністичний режим Чаушеску перебував при владі в країні до грудня 1989 року. 22 грудня 1989 року влада в країні перейшла до ради національного порятунку, 25 грудня 1989 року Чаушеску і його дружина Олена були страчені. У 1993 році Румунія одержала офіційне запрошення на вступ до ЄС, однак формальне входження її в цю організацію очікується не раніше 2000 року. Румунія - член ООН, Світового банку, МВФ, ГАТТ.
У Трансільванському басейні, Карпатах і західних долинах тепле літо і холодні зими. Температура влітку іноді досягає +38 °С, а взимку опускається до -32 °С. У Валахії, Молдавії і Добруджі літо більш тепле, а зима не така холодна. У молдавських і валаських степах рослинність обрідна, лише на схилах пагорбів ростуть фруктові дерева. Біля підніжжя гір ростуть листяні ліси, в яких переважають дуб, береза та бук. Вище розташовуються хвойні ліси, в основному соснові і ялинові. Великі дикі тварини - дикий кабан, вовк, рись, лисиця, ведмідь, сарна, гірський козел та олень -живуть в основному в Карпатських горах. У долинах живуть білка, заєць, борсук і тхір. У країні багато птахів, а в долині Дунаю, яка частково є заповідником, зупиняються перелітні птахи. В ріках велика кількість риби: щука, осетер, лосось, окунь, вугор.
У Румунії досить багато музеїв, найцікавішими серед яких вважаються такі: Художній музей Румунії з прекрасною колекцією румунського, західного і східного мистецтва; Національний історичний музей - обидва в Бухаресті. Етнографічний музей розташований в будинку, де в XV столітті народився угорський король Матіуш Корвінус в місті Клуж-Напока. Найстаріший музей Румунії (відкритий в 1794 році) в місті Алба-Юлія. Історичний музей в будівлі XV століття в Брашові. Серед архітектурних історичних пам'яток в Бухаресті - палац правосуддя (1864), палац Стирбей (1835), будинок Національного банку (1885), президентський палац в будівлі XVII століття; палац Констакуділо (1900), королівський палац (1935). Тріумфальна арка (1920 рік), монастирі Антім (1715 рік); Патріарша церква (1665 рік). В Ясах -собор і дві церкви XV століття. В Ораді - парафіяльна церква, в якій похований угорський ко-Роль Ласло І Святий. У Клуж-Напока - церква
св. Михайла (1396-1432), реформатська церква 1486 року, палац Батануї - колишня резиденція трансільванських князів. У Тиргу-Муреш - готична церква XV століття, палац Телекі. В Алба-Юлія - цитадель, збудована імператором Священної Римської імперії Карлом VI у 1716-1735 роках; собор II століття, перебудований в XV столітті в готичному стилі. У Тимішоарі - замок XVIII століття; православний собор; псевдоготична колона в центрі міста, споруджена в 1851 році австрійським імператором Францом-Йосифом І на знак стійкості тимішоарців, які протрималися 107 днів проти армії угорських революціонерів у 1849 році. У Брашові - залишки цитаделі 1553 року, церква XIV століття в готичному стилі; церква св. Варфоломія (XIII століття), ратуша 1420 року.