ЯПОНІЯ
Держава у Східній Азії, розташована на чотирьох великих островах: Кюсю, Сікоку, Хонсю та Хоккайдо, островах Рюкю та більш як тисячі дрібних островів. На півночі омивається Охотським морем, на сході - Тихим океаном, на півдні - Тихим океаном і Східно-Китайським морем, на заході - Корейською протокою та Японським морем. Японія претендує на Курильські острови, які належать Росії і розташовані на північ від острова Хоккайдо. Площа країни 377 688 км2. Рівнини Японії , в основному, вздовж течії рік. Найбільші долини розташовані на острові Хоккайдо: вздовж ріки Ісікарі в західній частині острова, вздовж ріки Токачі на південному сході і на східному узбережжі довкола міст Немуро та Кусіро. На острові Хонсю також великі долини: у долині Осака розташовані міста Кобе, Кіото й Осака; у долині Кан-то знаходиться Токіо; у долині Нобі - Нагоя. На острові Кюсю головною рівниною є рівнина Цукусі. Найбільш характерною топографічною рисою Японії є гори. Гірські пасма пролягають через острови з півночі на південь. На острові Хоккайдо розташоване гірське пасмо вулканічного походження, яке бере початок на Курилах. Це гірське пасмо поділяється на дві смуги на південно-західному узбережжі і виникає як два паралельних пасма на острові Хонсю. Головне пасмо тягнеться на південь до гірської маси нагір'я ріки Сінано і там, на ширину острова, утворює найвищий гірський пояс країни. Гора Фудзі (3776 м), найвища точка країни, знаходиться у цьому гірському поясі неподалік від міста Йокогама. Одне з нижчих гірських пасом острова називається Японськими Альпами за його мальовничість. І на Крайньому півдні пролягає ще одне гірське пасмо, Де гора Кіта (3192 м) є найвищою точкою регіону. На островах Кюсю й Сікоку також є невеликі гірські пасма, однак висота їх не перевищує 1982 М (гора Ісіцукі на острові Сікоку). На Японських островах розташовано 188 вулканів, понад 40 з Них активні. У районах вулканів велика кількість гарячих джерел. Хоча в Японії дуже багато річок, судноплавних серед них майже немає. Найдовша Ріка Японії - Сінано на острові Хонсю (367 км), Серед інших великих річок Хонсю - Тоне, Кіта-Камі, Тенрі й Могамі; на Хоккайдо - Ісікарі, Тесіо, Токачі; на Сікоку - Есіно. Більшість японських озер - гірські, і побіля них звичайно розташовані
популярні курорти. Найбільше озеро Японії - Біка (672 км2) - знаходиться на острові Хонсю.
Населення країни (за оцінкою на 1998 рік) становить близько 125 931 500 чоловік, середня густота населення близько 333 чоловіки на км2. Етнічні групи: японці - 99,4 %, корейці - 0,5 %, китайці, айкни. Мова: японська (державна), багато японців хоча б трохи говорять англійською. Віросповідання: синтоїзм (релігійна течія, в якій налічується близько 200 різних сект), буддизм, християнство (протестантизм, католицизм, православ'я); практично всі японці синтоїсти, однак більшість синтоїсі в сповідує ще й буддизм. Столиця - Токіо. Найбільші міста: Токіо (11600 000 чоловік), Йокогама (З 274 000 чоловік), Осака (2 479 000 чоловік), Бп-гоя (2 095 000 чоловік), Саппоро (1 600 000 чоловії), Кобе (1 468 000 чоловік), Кіото (1 395 000 чоловік), Фукуока (1 200 000 чоловік), Кавасакі (1 100 000 чоловік), Кітакусю (1 000 000 чоловік), ще близько 80 міст мають населення понад 250 000 чоловік. Дгр-жавний устрій - конституційна монархія. Глаиа держави - імператор Акіхіто (при владі з 7 січіія 1989 року). Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - єна. Середня тривалість життя (па 1998 рік): 76 років - чоловіки, 83 роки - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 10,3. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 7,9.
За переказами, Японська імперія виникла У 660 році до н. є., коли престол посів перший японський імператор Дзімму. Протягом першого тисячоліття Японія розвивалася під впливом Кореї та Китаю, які мали вищий рівень цивілізації. У VII столітті з Кореї в Японію прийшов буддизм, який став у подальшому державною релігією країни. З XII століття в країні фактично встановився військовий Vе' жим, і Японією правили сьогуни (військові диктатори), чиє владарювання тривало до 1867 року, коли останній сьогун Токугава Єсінобу передав владу імператорові Муцухіто (Мейдзі). Хоча португальці і голландці мали торгові відносини з Японією ще в XVI-XVII століттях, вони були дуже неоднозначними і країна залишалася фактично закритою для іноземців до середини XIX століття, коли Сполучені Штати підписали з Японією угоду. В кінці XIX - на початку XX століття Японія вела декілька війн, внаслідок чого на 1910 рік приєднала острів Тайвань, половину Сахаліну та Корею. Після закінчення Першої світової війни, внаслідок якої Японії дісталися острови в Тихому океані, що належали Німеччині, країна в 30-ті роки вела кілька локальних війн з Китаєм та Радянським Союзом. У Другу світову війну імператорська Японія вступила, атакувавши американську військову базу Перл-Харбор 7 грудня 1941 року. У ході війни японські війська окупували багато французьких та британських колоній і протекторатів у Південно-Східній Азії. У серпні 1945 року після успішних операцій, проведених військами союзників, а також атомних бомбардувань міст Хіросіма і Нагасакі Японія капітулювала і 2 вересня офіційно підписала акт про капітуляцію. Згідно з новою конституцією, прийнятою 3 травня 1947 року, Японія позбавлялася права мати регулярну армію, а імператор передав усі законодавчі повноваження парламентові. В останні роки різко загострилися торгові відносини Японії зі Сполученими Штатами, а потім - і політичні, пов'язані передусім з розміщенням на території країни американських військових баз. Існують також серйозні суперечності з Росією відносно належності Курильсь-Кйх островів, які Японія вважає своїми північними територіями. Японія - член ООН, МВФ, МОП, Організації економічного співробітництва й розвитку. Оскільки Японські острови за географічною Сиротою простягаються на 15°, то кліматичні умови країни вельми різноманітні. Середньорічна температура в місті Немуро на острові Хоккайдо становить близько +5 °С, на Окінаві - близько +16 °С. Для острова Хоккайдо і північної частини Хонсю характерні коротке літо і сувора довга зима, зумовлена вітрами, які дмуть із Сибіру та Охотської протоки. Далі на південь і схід зима м'якша, чому значною мірою сприяє тепла течія Куросіо (Японська). На островах Сікоку, Кюсю і на півдні Хонсю літо жарке й вологе, а зима доволі м'яка, майже безсніжна. Японія лежить у смузі південно-східних мусонів, які додають вологості влітку. Середньорічна норма опадів становить від 1020 мм на Хоккайдо до 3810 мм у горах центральної частини Хонсю. Рослинність Японії досить багата, що зумовлюється жарким і вологим літом на більшості островів. У країні нараховується понад 17 тисяч видів рослин. Національними символами Японії вважаються квітучі вишня і слива, які рано розквітають і шануються по всій країні. У квітні в Японії квітує азалія, у травні - півонія, у серпні - лотос, а в листопаді острови прикрашені квітучими хризантемами - національною квіткою. У цьому місяці відбуваються численні фестивалі квітів. Поширені також гладіолуси, кілька видів лілії, дзвіночки, очний цвіт (курячі очка). Найпоширеніше дерево Японії - японський кедр, який сягає у висоту до 40 м, часто зустрічаються також модрина, кілька видів ялини. На Кюсю, Сікоку і на півдні Хонсю ростуть субтропічні рослини: бамбук, камфорний лавр, баньян. У центральній та північній частинах Хонсю поширені листяні дерева: береза, горіх, верба, а також велика кількість хвойних дерев. Кипарис, тис, евкаліпт, мирт, падуб часто зустрічаються у цій зоні. На Хоккайдо рослинність дуже схожа на сибірську: найпоширеніші модрина, кілька видів ялини, у деяких лісах трапляються береза, вільха, тополя. Японці дуже майстерно вирощують карликові дерева (так званий «бонсай»), коли сосна, слива чи вишня не перевищують у висоту ЗО см. Порівняно з дуже
багатою флорою, фауну Японії можна вважати доволі бідною, хоча на островах нараховується близько 140 видів ссавців, 450 видів птахів, велика кількість рептилій, амфібій та риб. На острові Хонсю живе японська макака, або червономорда мавпа. Серед хижаків вирізняється бурий ведмідь, чорний ведмідь і рудий ведмідь. Практично на всіх островах живуть лисиця й борсук. Поширені норка, видра, куниця, заєць, білки, білки-летяги, миші (хоча домашніх мишей нема), велика кількість кажанів. З двох видів оленя частіше зустрічається японський плямистий олень. Найпоширеніші види птахів: ластівка, горобець, дрізд, чапля, качка, лебідь, бекас, фазан, голуб. Серед співочих птахів особливо широко розповсюджені два види соловейка й снігур. Музеї Японії, за винятком кількох сучасних галерей у великих містах, носять характер скарбниць і розміщені у храмах та святинях. Найзнаменитішим музеєм такого роду є храм Міохойн у Кіото. У Токіо розташовані численні музеї, у тому числі: найбільший художній музей країни - Національний музей; Музей каліграфії; Національний музей західного мистецтва; Музей японського народного мистецтва; музей-скарбниця святині Мейдзі; Національний музей науки. Серед історичних та архітектурних пам'яток Японії можна відзначити в Токіо - імператорський палац; велику кількість буддійських храмів, головним серед яких вважається храм Ракандзі; Токійська телевежа висотою 333 метри; зоопарк. У Кобе - велика кількість християнських церков та буддійських храмів; чудовий художній музей. У Кіото (столиця Японії з 794 по 1868 рік) - понад 2 тисячі старовинних храмів і святинь; 24 музеї; замок Нідзе; імператорський палац; палац Катсура; старовинні імператорські гробниці; прекрасні сади й парки. У Нагої - замок Нагоя (1612); дві найголовніші і Найдавніші святині синтоїзму - Атсута й Іся.