МАДАГАСКАР
ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА МАДАГАСКАР
Держава на четвертому за величиною острові у світі - острові Мадагаскар в Індійському океані. Від Африки його відділяє Мозамбіцька протока. Республіці належать також декілька дрібних островів. Загальна площа країни 587 041 км2. Більшу частину займає вулканічне плато висотою до 2876 м. Гірське
пасмо Анкаратро неподалік від столиці країни Антананаріву здіймається на висоту до 2643 м. На сході і заході розташовані вузькі прибережні рівнини. Головні ріки країни Бетсібока, Тсірибіг'я, Мангокі й Онілахі беруть початок в горах неподалік від східного берега і впадають у Мозамбіцьку протоку на заході. По течії річок досить велика кількість водоспадів. Найбільше озеро країни розташоване неподалік від міста Туамасіна - озеро Алаотра. Населення Мадагаскару (за оцінкою на 1998 рік) становить близько 14 462 500 чоловік, середня густота населення близько 25 чоловік на км2. Етнічні групи: меріна (хова) - 26%, бетсілео - 12%, тсіміхеті - 7 %, сакалаве - 6 %, ан-тайсака - 5 %, араби, африканці. Мова: мерина (діалект малагасійської мови), французька (обидві державні). Віросповідання: язичники -52 % , християни - 41 % , мусульмани - 7 % . Столиця - Антананаріву. Найбільші міста: Антананаріву (802 000 чоловік), Туамасіна (189 000 чоловік), Фіанаранцуа (111 000 чоловік), Маха-джанга (111 000 чоловік), Тулеар (59 000 чоловік), Анциранана (53 000 чоловік). Державний устрій -республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - малагасійський франк. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 55 років - чоловіки, 58 років - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 41,9. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 13,8.
Мадагаскар був заселений племенами малайсько-індійського походження на початку І століття. Нащадки цих племен і тепер становлять більшу частину населення країни. Першим європейцем на Мадагаскарі був португальський капітан, який прямував до Індії в 1500 році,- Дієго Діас. Спроби колонізувати Мадагаскар (в основному безуспішні) протягом XVII століття робили англійці, португальці й французи. У 1642 році французи ненадовго закріпилися на острові, однак уже в 1674 році змушені були залишити його. У XVII і XIX століттях на Мадагаскарі виникло могутнє королівство Мерина. Королі Мерина в різний час схилялися до різних держав, тому в XIX столітті зовнішній вплив на острів поширювався то від Великобританії, то від Франції. У 1896 році внаслідок народного повстання Мадагаскар був оголошений французькою колонією. У 1958 році згідно з конституцією п'ятої французької республіки Мадагаскар одержав право самоуправління під назвою Малагасійська республіка. 26 червня 1960 року країна одержала повну незалежність. У 1975 роді» через три роки після військового перевороту, країна була перейменована на Демократичну Респуоліку Мадагаскар. У тому ж році було введено заборону на діяльність політичних партій, відмінену лише перед президентськими виборами 1993 року. Мадагаскар є членом ООН, ГАТТ, ВООЗ, МВФ, Організації африканської єдності.
Клімат країни помірний з жарким літом і прохолодною зимою, на узбережжі - тропічний. Середньорічна температура в Антананаріву близько +20 °С. На сході країни ростуть тропічні ліси, на заході, в більш сухих регіонах, переважає савана, а на південному заході знаходяться пустельні райони. Серед тварин Мадагаскару вирізняється велика кількість різновидів лемурів, які зустрічаються лише на цьому острові.
Серед музеїв країни примітні Музей мистецтва та Музей археології в Антананаріву. У столиці ж туристів приваблює будівля колишнього палацу королеви Мадагаскару.