ТАЙВАНЬ
РЕСПУБЛІКА КИТАЙ
Острів у Східній Азії, на якому перебуває уряд Китайської Республіки. Китай (Китайська Народна Республіка) пред'являє на острів права, вважаючи його своєю провінцією. Від материка Тайвань відділяється Тайванською (Формозькою) протокою. На півночі острів омивається Східно-Китайським морем, на сході -Тихим океаном, на півдні - Південно-Китайським морем. Тайваню належать також невеликі групи островів. Загальна площа Тайваню становить близько 36 000 км2. Майже по всій довжині території Тайваню пролягає поросле лісом гірське пасмо, яке сягає висоти 3997 м (гора Юшань). На схід від гірського хребта лежить горбиста місцевість, на захід - простора рівнина. Усі ріки Тайваню, дуже швидкі й короткі, беруть початок у горах. Основні ріки Тайваню: Цосюй, Ценгвег і Тансюй.
Населення острова (за оцінкою на 1998 рік) становить близько 21 908 000 чоловік, середня густота населення близько 609 чоловік на км2. Етнічні групи: тайванці (нащадки китайців, які емігрували у XVIII й XIX століттях з провінцій Фуцзян і Гуанчжоу) - 84 %, китайці (які емігрували на острів після (Другої світової війни) - 14 %. Мова: китайська-шандарин (державна), тайванський діалект, діа-5 лект хакка. Віросповідання: конфуціанство, таоїзм і буддизм - 93 %, християнство (в основному католицизм) - 4,5 % , іслам - менше 1 % . Столиця -Тайбей. Найбільші міста: Тайбей (2 658 685 чоловік), Гаосюн (1397 000 чоловік), Тайчунг (774 000 чоловік), Тайнан (690 000 чоловік). Державний устрій - демократична республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - новий тайванський | долар. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 172 роки - чоловіки, 78 років - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 14,8. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 5,4. ( Згідно з китайськими хроніками перші спроби Китаю підкорити острів робилися ще в 603 році. | У XII столітті японці захопили невеликі території [.острова, а з XV століття Японія вважала східну половину острова своєю власністю. Першими європейцями на острові виявилися у 1590 році португальці, які назвали його Формоза - «прекрасний». Пізніше на острові закріпилися голландці, які протрималися на його південно-східному березі і 37 років. У кінці XVII століття острів увійшов до складу Китайської імперії, а європейці були вигнані з острова. Але в середині XIX століття порти Тайваню було відкрито для іноземних кораблів, на острові почали роботу католицька і протестантська місії. У кінці XIX століття внаслідок китайсь-I Ко-японської війни Тайвань відійшов до Японії, Іяка на початку Другої світової війни оголосила Тайвань невід'ємною частиною імперії. Після поразки Японії Тайвань у 1945 році був повернутий І Китаю. У 1949 році внаслідок приходу до влади :;Комуністів на материковій частині Китаю уряд Республіки Китай втік на Тайвань. Хоча Тайвань ;;і вважається провінцією Китаю, досить велика
частина його населення прагне проголошення незалежності. Тайвань не має членства в міжнародних організаціях, оскільки не визнаний як незалежна держава.
Клімат на Тайвані м'який. Тепле літо (середня температура близько +28 °С) триває з травня по вересень, дуже м'яка зима (середня температура близько +18 °С) - з грудня по лютий. Середньорічна норма опадів - 2540 м. На Тайвані росте близько 3800 видів рослин. До висоти 1980 м ростуть тропічні й субтропічні ліси; листяні і хвойні - від 1980 до 3050 м; вище 3050 м ростуть лише хвойні. На Тайвані нараховується близько 60 видів ссавців, у тому числі білка, олень, дикий кабан, чорний формозький ведмідь. На острові велика кількість птахів, рептилій та комах.
На Тайвані, як і на материковій частині Китаю, популярні різні фестивалі. Найбільш значні -фестиваль Човнів Дракона, Осінній Фестиваль і Свято Ліхтариків. Головні музеї Тайваню зосереджені в Тайбеї: Музей Хва-Канг з колекцією предметів народного і сучасного китайського мистецтва; Національний Палацовий музей, в якому виставлені експонати з материка, які охоплюють період з II тисячоліття до н. є. і до наших днів; Національний історичний музей. Серед інших пам'яток у Тайбеї: кілька буддійських святинь; меморіал Чан Кайші з білого мармуру, оточений великим садом, в якому люблять відпочивати мешканці столиці. У Панчяо - знаменитий східний сад особняка Ліпеньян. У Чіай - декілька буддійських святинь, а неподалік від міста - гарячі сірчані джерела.