|
 |
|
 |
 |
| |
ШВЕЙЦАРИЯ Берн - столица Швейцарии с 1848 года, а также административный центр кантона Берн, расположен в западной части Швейцарии на реке Ааре. Город находится на возвышении и окружен рекой с трех сторон. Панорама старинных крепостных укреплений города, открывающаяся на фоне живописного альпийского пейзажа, просто захватывает дух. Население Берна - около 135000 жителей (с пригородами около 300000 жителей). Основан в 1191 году. В 1353 году кантон Берн вошел в Швейцарскую Конфедерацию. Эмблемой города является медведь. Среди основных отраслей промышленности, представленных в столице Швейцарии, выделяются машиностроительная (в т.ч. производство точной научной аппаратуры), химико-фармацевтическая, пищевая, швейная, шоколадная и полиграфическая. Развита индустрия туризма. В Берне работает международный аэропорт.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
ГЕРМАНИЯ Берлин - столица Германии - расположен при впадении реки Шпрее в реку Хафель, на судоходных каналах, связывающих Берлин с реками Эльба и Одер. Площадь города - около 890 км2. Население - 4,3 млн. человек в 1939 году, около 2,8 млн. человек в 1945 году, 3,3 млн. человек в 1949 году и 3,5 млн. человек в 1995 году. Как город Берлин возник в 1-й половине ХШ века. С 1486 года был столицей Бранденбурга (затем Пруссии), с 1871 года - Германии. Берлин - крупнейший промышленный, культурный и научный центр Германии, один из главных центров германского революционного и рабочего движения (революции 1848-1849 годов. Ноябрьской революции 1918 года и др.). На заключительном этапе Великой Отечественной войны в Европе советские войска 2 мая 1945 года полностью овладели городом. После разгрома фашистской Германии территория Берлина была разделена на зоны оккупации СССР, США, Великобритании и Франции. Западные державы провели выборы в городской парламент (в 1948 году). В восточной части 7 октября 1949 года была провозглашена Германская Демократическая Республика и Берлин объявлен столицей Германской Демократической Республики. В 1940-1950-х годах Берлин был восстановлен и застроен новыми зданиями. В 1961 году по рекомендации совещания руководителей стран участниц Варшавского договора была сооружена "Берлинская стена" (система заградительных сооружений между Германской Демократической Республикой и Западным Берлином общей протяженностью 162 км, в т.ч. 45 км в черте города) фактически для прекращения массового оттока населения Германской Демократической Республики на Запад. В результате политических перемен в Германской Демократической Республике (ноябрь-декабрь 1989 года) в 1990 году стена была демонтирована, а город приобрел статус самостоятельной административной единицы. После присоединения Германской Демократической Республики к Федеративной Республике Германии 3 октября 1990 года статус федеральной столицы в объединенной Германии перешел от Бонна к Берлину. Ныне это единый город, в котором реконструируются центр и пригороды. Радикальные преобразования снова ведут Берлин на авансцену мира.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
ГРЕЦИЯ Аттика, или Аттическая равнина, со всех сторон окружена горами: с запада это Эгалеос (465 м), с севера Парнет (1413 м), с северо-востока Пентеликон (1109 м) и с востока Гиметт (1026 м). На юго-западе и юге низкая гряда холмов мягко спадает к Эгейскому морю. Здесь, на Аттической равнине, расположен город, равного которому нет на свете. Это Афины - центр центров целого мира. Название города произошло от имени богини Афины - покровительницы мудрости и знаний. Первые поселения на месте современных Афин известны с XVI-XIII вв. до н. э. В Древней Греции Афины были крупным городом-государством. После огромных разрушений, принесенных нашествием персов, город претерпел реконструкцию в V веке до н. э. Эту эпоху называют Золотым веком Греции. Богатые серебряные залежи помогли финансировать широкую строительную кампанию, инициатором которой был известный политический деятель Древних Афин - Перикл. В это время и был построен Парфенон - самый значительный памятник города. Афины были родиной многих великих мыслителей: Платона и Аристотеля, Софокла и Еврипида. За эрой расцвета последовали столетия упадка и зависимости. В 146 году до н. э. - 395 году н. э. Афины находились под властью Рима, а в 395-1204 годах - Византии. В 1204-1458 годах Афины превратились в столицу Афинского герцогства, в 1458 году они были захвачены Турцией, а с 1834 года стали столицей независимой Греции. Для современных Афин характерны высокие жилые здания, широкие магистрали и скудные зеленые насаждения.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
МАДАГАСКАР ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА МАДАГАСКАР Держава на четвертому за величиною острові у світі - острові Мадагаскар в Індійському океані. Від Африки його відділяє Мозамбіцька протока. Республіці належать також декілька дрібних островів. Загальна площа країни 587 041 км2. Більшу частину займає вулканічне плато висотою до 2876 м. Гірське пасмо Анкаратро неподалік від столиці країни Антананаріву здіймається на висоту до 2643 м. На сході і заході розташовані вузькі прибережні рівнини. Головні ріки країни Бетсібока, Тсірибіг'я, Мангокі й Онілахі беруть початок в горах неподалік від східного берега і впадають у Мозамбіцьку протоку на заході. По течії річок досить велика кількість водоспадів. Найбільше озеро країни розташоване неподалік від міста Туамасіна - озеро Алаотра. Населення Мадагаскару (за оцінкою на 1998 рік) становить близько 14 462 500 чоловік, середня густота населення близько 25 чоловік на км2. Етнічні групи: меріна (хова) - 26%, бетсілео - 12%, тсіміхеті - 7 %, сакалаве - 6 %, ан-тайсака - 5 %, араби, африканці. Мова: мерина (діалект малагасійської мови), французька (обидві державні). Віросповідання: язичники -52 % , християни - 41 % , мусульмани - 7 % . Столиця - Антананаріву. Найбільші міста: Антананаріву (802 000 чоловік), Туамасіна (189 000 чоловік), Фіанаранцуа (111 000 чоловік), Маха-джанга (111 000 чоловік), Тулеар (59 000 чоловік), Анциранана (53 000 чоловік). Державний устрій -республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - малагасійський франк. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 55 років - чоловіки, 58 років - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 41,9. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 13,8.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
МАВРИТАНІЯ АФРИКАНСЬКА ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА МАВРИТАНІЯ Держава на північному заході Африки. На півночі межує з Західною Сахарою та Алжиром, на сході - з Малі й Сенегалом, на заході омивається водами Атлантичного океану. Площа країни - 1 030 700 км2. Населення Мавританії (за оцінкою на 1998 рік) становить близько 2 511 500 чоловік, середня густота населення близько 2 чоловіки на км2. Етнічні групи: маври (нащадки арабів та берберів) - 80 %, негри - 20 %. Мова: арабська, французька (обидві державні), хасанья, уолоф, пулар, сонінке. Віросповідання - майже 100 % мусульмани (іслам є державною релігією). Столиця -Нуакшот. Найбільші міста: Нуакшот (560 000 чоловік), Каеді (74 000 чоловік), Нуадібу (70 000 чоловік), Росо (50 000 чоловік). Державний устрій - ісламська республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - угія. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 50 років - чоловіки, 53 роки - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 4 1,5. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 14,6.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
ДЖІБУТІ РЕСПУБЛІКА ДЖІБУТІ Держава на північному сході Африки. На сході омивається водами Аденської затоки, на південному сході межує з Сомалі, на півдні і заході - з Ефіопією, на півночі з Еритреєю. Площа країни близько 23 200 км. Населення (за оцінкою на 1998 рік) близько 440 700 чоловік, середня густота населення 19 чоловік на км2. За останні роки населення Джібуті різко зросло за рахунок припливу біженців із Сомалі та Ефіопії. Етнічні групи: сомалійці - 60 %, афари - 35 %, араби й італійці - 5 %. Мова: французька, арабська (обидві державні), афар, сомалі. Віросповідання: мусульмани суніти - 94 %, християни - 6 %. Столиця - Джібуті (417 000 чоловік). Державний устрій - республіка. Глава держави - президент. Глава уряду -прем'єр-міністр. Грошова одиниця джібутійський франк. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 47 років -чоловіки, 50 років - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 41,8. Рівень смертності (на 1000 чоловік) -14,7 З кінця XIX століття - французька колонія під назвою Французький Берег Сомалі, з 1946 року - заморська територія Франції. У 1967 році перейменована на Французьку територію афарів та ісса. Джібуті одержала незалежність 27 червня 1977 року. Країна є членом ООН, Організації африканської єдності та Ліги арабських країн.
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
|
|