|
 |
|
 |
 |
| |
ДЖІБУТІ РЕСПУБЛІКА ДЖІБУТІ Держава на північному сході Африки. На сході омивається водами Аденської затоки, на південному сході межує з Сомалі, на півдні і заході - з Ефіопією, на півночі з Еритреєю. Площа країни близько 23 200 км. Населення (за оцінкою на 1998 рік) близько 440 700 чоловік, середня густота населення 19 чоловік на км2. За останні роки населення Джібуті різко зросло за рахунок припливу біженців із Сомалі та Ефіопії. Етнічні групи: сомалійці - 60 %, афари - 35 %, араби й італійці - 5 %. Мова: французька, арабська (обидві державні), афар, сомалі. Віросповідання: мусульмани суніти - 94 %, християни - 6 %. Столиця - Джібуті (417 000 чоловік). Державний устрій - республіка. Глава держави - президент. Глава уряду -прем'єр-міністр. Грошова одиниця джібутійський франк. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 47 років -чоловіки, 50 років - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 41,8. Рівень смертності (на 1000 чоловік) -14,7 З кінця XIX століття - французька колонія під назвою Французький Берег Сомалі, з 1946 року - заморська територія Франції. У 1967 році перейменована на Французьку територію афарів та ісса. Джібуті одержала незалежність 27 червня 1977 року. Країна є членом ООН, Організації африканської єдності та Ліги арабських країн.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
КІПР РЕСПУБЛІКА КІПР Держава, розташована на третьому за величиною острові Середземного моря, який знаходиться на захід від Сирії і на південь від Туреччини. Загальна площа країни 9251 км2. Населення (на 1998 рік) 749 000 чоловік. Етнічні групи: греки - 78 %, турки - 18 %, вірмени, мароніти. Мова: грецька (кіпрський діалект), турецька (обидві державні), англійська. Віросповідання: православ'я - 78 %, іслам — 18%. Столиця - Нікосія. Найбільші міста - Нікосія (166 500 чоловік у грецькій зоні і 39 496 чоловік у турецькій зоні), Лімасол (129 700 чоловік), Ларнака (59 600 чоловік), Фамагуста (20 516 чоловік). Державний устрій - республіка. Глава держави -президент. Грошова одиниця -кіпрський фунт (в турецькому секторі в обігу турецька ліра). Середня тривалість життя (на 1998 рік): 75 років -чоловіки, 79 років - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 13,9. Рівень гмептності Гня 1000 чоловік) — 7.5. Кіпр одержав незалежність у 1960 році. У 1974 році північна частина острова окупована турецькими військами, де в 1975 році було проголошено Турецьку Федеральну Державу Кіпр, перейменовану у 1983 році на Турецьку Республіку Північний Кіпр, але ця держава не визнана ООН. Республіка Кіпр (грецький сектор) є членом ООН, ГАТТ, МВФ, ВООЗ, Британської Співдружності націй, асоційованим членом ЄС. Клімат на Кіпрі середземноморський з жарким сухим літом і прохолодним сезоном дощів, який триває з жовтня по березень. Соснові, кипарисові й кедрові ліси займають близько однієї сьомої території острова. Фауна острова небагата і складається в основному з птахів: куріпка, бекас, перепел, вальдшнеп, сивка. Є також велика кількість перелітних птахів.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
ШРІ-ЛАНКА ДЕМОКРАТИЧНА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА (ДСР) ШРІ-ЛАНКА Острівна держава в Індійському океані неподалік від південного узбережжя Індії, від якого його відділяють Манарська затока та Полкська протока. Площа країни 65 610 км2. Головною топографічною рисою Шрі-Ланки є гірський масив у центральній частині країни. Там знаходиться найвища точка - гора Шдуруталагала (2524 м). Неподалік розташовані дві рівнини з відносно прохолодним кліматом. У долинах вирощують знаменитий цейлонський чай. Ріки країни короткі і доволі швидкі. Найдовша ріка - Махавелі-Ган-га впадає в Індійський океан, недалеко від міста Тринкомалі, серед інших рік вирізняються Келані, Калу й Аруві-Ару. Населення країни (за оцінкою на 1998 рік) становить 18 933 500 чоловік, середня густота населення близько 289 чоловік на км2. Етнічні групи: сингальці (сингали) - 74 %, таміли (індійські й ланкійські) - 18 %, маври (араби) - 7 %, бургери (голландці), малайці, ведди. Мова: сингальська, тамільська (обидві дерлсавні), англійська, дравідійська. Віросповідання: буддисти (буддизм з'явився на острові ще у III столітті до н. є.) - 69 %, індуїсти 15 %, християни - 8 %, мусульмани - 8 %. Столиця - Шрі-Джаяварданапура (адміністративна), Коломбо (фактична). Найбільші міста: Коломбо (616 000 чоловік), Дехівала-Маунт-Лавінья (196 000 чоловік), Джафна (129 000 чоловік), Шрі-Джаяварданапура (109 000 чоловік), Канді (104 000 чоловік), Галле (84 000 чоловік). Державший устрій - республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - ланкійська рупія. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 70 років - чоловіки, 74 роки -жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) -18,4. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 6,0.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
ВІРМЕНІЯ РЕСПУБЛІКА ВІРМЕНІЇ Республіка в Закавказькому регіоні Західної Азії. Межує на півночі з Грузією, на сході - з Азербайджаном, на заході і1 півдні - з Туреччиною. Площа країни 29 800 км2. Населення (на 1998 рік) становить 3 421800 чоловік; 93 % населення -вірмени. Серед меншин виділяються азербайджанці, росіяни, курди, українці, грузини й греки. Мова: вірменська (державна), російська. Віросповідання: вірменська апостольська (православна) церква, російська православна церква. Столиця - Єреван. Найбільші міста: Єреван (1 305 000 чоловік), Кумайрі (123 000 чоловік). Державний устрій - республіка. Глава держави -президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Грошова одиниця - драм. Середня тривалість життя: 70 років - чоловіки, 76 - жінки.
|
|
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
| |
КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА Держава у Східній Азії, третя за територією країна світу після Росії та Канади і перша в світі за кількістю населення. На півночі межує з Монголією та Росією, на північному сході - з Росією й КНДР, на півдні - з В'єтнамом, Бірмою (М'янма), Лаосом, Індією, Бутаном і Непалом, на заході - з Пакистаном, Афганістаном і Таджикистаном, на північному заході - з Киргизстаном та Казахстаном. На сході омивається Жовтим морем і Східнокитайським морем, на півдні - Південно-Китайським морем. Китаю належить також понад 3400 островів, найбільшим з яких є острів Хайнан у Південно-Китайському морі. Площа країни близько 9 571 300 км2. Територія Китаю дуже різноманітна і може бути розподілена на шість фізико-географічних регіонів. Північний захід складається з двох басейнів -Джунгарського на півночі й Таримського на півдні, а також Тянь-Шаню. У Таримському басейні знаходиться найпосушливіша пустеля Азії Такліма-кан-Шамо (Такла-Макан). Дюни в цьому районі здіймаються до 100 м. Через Тянь-Шань проходить Турфанська низовина (Турпан-Пенді).
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
|
|